“Нейропсихологічні вправи для виконання в домашніх умовах”

“Нейропсихологічні вправи для виконання в домашніх умовах”

 

1. Вправи на розвиток дихання

Дихальна вправа "Кулька"

Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.

Дихальна вправа "Хом'як"

Поперемінно надувати щоки.

Дихальна вправа "Футбол"

Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.

Дихальна вправа "Бульбашки"

Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.

2. Пальчикові вправи

      Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий.

(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

3. Етюди

Психогімнастична вправа «Зайчик»

Мета: розвиток моторної пам'яті.

Дитина повинна придумати і запам'ятати певну позу. Поки звучить музика, вона вільно стрибає по кімнаті немов зайчик. Як тільки музика закінчилася, тут же повинна прийняти обрану раніше позу.

Психогімнастична вправа «Сова»

Мета: розвиток самоконтролю.

Якщо в сім'ї дитина одна, совою повинен бути дорослий. Поки сова спить, дитина вільно переміщується по кімнаті. За командою: «Ніч!» Сова прокидається, а дитина завмирає. Якщо до наступної команди: «День!» Дитина почне рухатися або заговорить, сова і дитина міняються місцями.

Психогімнастична вправа «Тихіше!»

Мета: розвиток вольової саморегуляції.

Мишеня хоче пройти по стежці, на якій лежить кіт. Воно то йде на пальчиках, то зупиняється і, приклавши вказівний пальчик до губ, показує: «Тихіше!». Брови при цьому повинні підніматися до верху.

4. Вправи на орієнтування у просторі

«Не помилися!».

Дитина і дорослий стають поруч обличчям до дзеркала і з промовлянням виконують одні і ті ж дії: «над головою», «під носом», «за вухом», «перед очима», «на груди», «під підборіддям» і т.д.

«Вище-нижче”

Стоячи перед дзеркалом, дитина і дорослий, не забуваючи про маркери, знаходять, показують і називають те, що «найвище» (голова, верхівка), «нижче за все» (ноги, стопи), «вище, ніж …», «нижче, ніж …». Потім дитина повторює все це без дзеркала і, нарешті, з закритими очима. Аналогічно відпрацьовується взаємне розташування окремих частин особи (лоб, очі, ніс, вуха, рот, щоки), рук (плече, лікоть, долоня, пальці), тіла (шия, плечі, груди, спина, живіт), ніг (коліно, стопа , п’ята) відносно один одного.

«Далі-ближче».

Дитині пропонується назвати у себе (щодо, наприклад, голови) частини тіла, розташовані «ближче, ніж …», «далі, ніж …», «ближче, ніж … але далі, ніж …».

«Плутанина».

Дорослий навмисно показує не ті рухи або місця на тілі, які називає. Дитина повинна виправити його помилки. Потім інструктором і виконавцем вправи стає сама дитина – він показує вправи іншим (дорослому, дитині) і контролює їх виконання.